Сучасний урок – сучасні технології.
Комп'ютер природно вписується в життя школи і є ще одним ефективним технічними засобом, за допомогою якого можна значно урізноманітити процес навчання. Кожне заняття з комп'ютером викликає в дітей емоційний підйом, навіть відстаючі учні охоче працюють із комп'ютером.
З іншого боку, цей прийом навчання дуже привабливий і для вчителів: допомагає їм краще оцінити знання дитини, зрозуміти її, спонукає шукати нові, нетрадиційні форми й методи навчання. Комп'ютер значно розширив можливості подачі навчальної інформації. Застосування кольорів, графіки, звуку, відеотехніки дозволяє моделювати різні ситуації й середовища. А також допомагає зробити на уроці більше видів роботи.
Що таке «сучасний урок»?
За наслідками опитувань учнів:
- «Сучасний урок – це урок, на якому вчитель викладає новий матеріал зрозуміло і доступно».
- «Сучасний урок – це веселий, пізнавальний, цікавий, «неважкий» урок, на якому вчитель і учень вільно спілкуються».
- «Сучасний урок – це урок, на якому не доводиться робити щоразу те ж саме, це – різноманітний урок».
- «Сучасний урок - це урок, на якому вислуховують будь-яку твою думку, урок, де людина учиться бути людиною».
- «Сучасний урок - це урок, на якому почуваєш себе впевнено».
- «Сучасний урок - це урок без стресів».
Сучасний урок повинен дотримуватись таких основних вимог:
1. Мати, насамперед, виховний характер
2. Формувати в учнів позитивне ставлення до навчання та потребу в отриманні знань
3. Розвивати конкретні здібності кожної дитини
4. Проводитися з використанням сучасних технічних засобів (найкраще для цього підходить комп'ютер)
5. Озброїти учнів міцними й глибокими знаннями
6. Формувати в учнів самостійність, активність, творчу ініціативу
7. Формувати в учнів вміння самостійно навчатися, здобувати й поглиблювати свої знання та творчо застосовувати їх на практиці.
Особливістю сучасного уроку є:
- комунікативна спрямованість;
- діяльнісний та текстоцентричний підходи.
У зв'язку з цим змінюється змістовна лінія уроку, по-іншому викладається структура навчального матеріалу, модель уроку видозмінюється. Вчитель, виконуючи одну з своїх функцій — проектування педагогічної системи, вносить корективи як в формальну частину поурочного плану, так і аналітичну (діагностичну), змістовну лінію.
У методиці навчання використовують такі типи уроків, що до кожної з яких додають ще й уроки за способами використання комп'ютера:
1) демонстрація;
2) фронтальна практична робота;
3) лабораторна робота;
4) практикум;
5) навчально-дослідницька робота (робота над проектом);
6) контрольна або самостійна робота;
7) екскурсія.
А ще сучасний урок не можна уявити без використання мультимедійних технологій. Сучасних учнів якнайкраще характеризує давнє китайське прислів'я: «Почую — забуду, побачу — запам'ятаю, зроблю сам — зрозумію». І саме мультимедійний урок дає можливість не тільки почути, щоб забути, а й побачити, щоб запам'ятати. А далі — вдалий дидактичний матеріал або інтерактивні засоби Smart Board завершують цикл — дають можливість зробити завдання самому, щоб усе зрозуміти. Доречно було б зазначити, що зараз є дуже багато різних готових вітчизняних програмних розробок уроків, але вони є або не досконалими, або важкими у використанні.
У той же час створений власноруч урок повністю реалізує авторське бачення подання матеріалу, дозволяє досягнути поставленої мети, а також дає можливість корегувати створене залежно від виявлених недоліків або зміни акцентів, що є дуже важливим під час роботи в диференційованих класах. У своїй роботі ми стараємось створювати презентації до всіх своїх уроків. Пізніше ці розробки ми об’єднуємо в електронні підручники. Так на сьогоднішній день вже є створені електронні підручники «Вивчення презентацій Microsoft Power Point» та «Пропедевтичний курс інформатики у 5 класі». На далі в планах до кожної теми створити такі електронні підручники.
Досвід показує, що найбільш доцільно використовувати мультимедійні технології під час тих уроків, які вимагають від учителя реалізації максимальної наочності, а від учня постійної уваги, та тих, які несуть велике теоретичне навантаження.
Проведення уроків з використанням комп'ютерів суттєво відрізняється від традиційних.
По-перше, ускладнюється діяльність вчителя з підготовки до проведення уроку в комп'ютерному класі. Від педагога вимагається наявність спеціальних навичок, прийомів педагогічної діяльності.
По-друге, особливість сучасного комп'ютерно-орієнтованого уроку полягає в тому, що центр уваги поступово переноситься на учня, який активно вибудовує свій навчальний процес, самостійно вибираючи певну траєкторію отримання знань. Важливим завданням вчителя є: підтримка пізнавальної діяльності учня, сприяння його успішному руху в інформаційний простір, допомога у вирішенні проблем освоєння різної інформації.
По-третє, проведення комп'ютерно-зорієнтованих уроків більш активно посилює взаємодію між учителем та учнем, що вимагає від педагога додаткових зусиль; учитель виступає координатором творчої діяльності учнів.
Використання новітніх мультимедійних технологій на сучасному уроці має ряд переваг:
- Якщо ж учень за деяких обставин пропустив урок, учитель може записати урок-презентацію на електронний носій і віддати його учневі для домашнього перегляду разом із робочим зошитом. Читаючи підручник,переглядаючи презентацію і виконуючи вправи з робочого зошита і підручника, учень зможе самостійно опрацювати пропущений матеріал.
· Також учні за завданням учителя можуть самі створювати презентації і потім демонструвати їх на уроці, відчуваючи себе вчителем.
Якщо використати багатство змістовної підтримки думки вчителя і теми уроку – це зробить урок не тільки значно більш засвоюваним, але й незмірно більше захоплюючим.
Первісне ознайомлення з новим матеріалом може відбуватися фронтально, без комп'ютера або з ПК учня самостійно. Індивідуальне спілкування з комп'ютером має ту перевагу, що зона спілкування інтерактивна та може паралельно використовуватись:
• діалог,
• лекція-бесіда,
• тренінг,
• тестування,
• проблемне навчання та пошук рішень, інформації,
• гіпертекстові посилання,
• гіпермедіа-файли та блоки.
Взаємодія учня та інтерактивної програми-оболонки здійснюється одночасно по всіх каналах як сприйняття "звук-відео-кольори".
Закріплення засвоєного матеріалу.
Основний недолік класичного традиційного уроку - труднощі обліку індивідуальних особливостей засвоєння матеріалу учнями у зв’язку із:
• гендерною розбіжністю,
• індивідуалізацією засвоєння складного матеріалу,
• темпами засвоєння,
• типологічними психологічними особливостями особистості дитини і т.д.
Застосування комп'ютера дозволяє:
- або застосувати індивідуальне програмування, розгалужену програму закріплення;
- або організувати групову диференціацію в класі чи групі навчання.
При цьому структура уроку стає нелінійною.
Звичайно клас ділиться на три нерівні змінні групи навчання:
1. Учні з низькою успішністю (не впевнені у своїх знаннях і не вміють їх використовувати);
2. Учні із середньою й достатньою успішністю (здатні осмислити зв'язки між поняттями, мають навички самостійної роботи з навчальним матеріалом та ПК);
3. Учні з високою успішністю (вміють узагальнювати, виділяти головне, відшукувати нешаблонне, раціональне рішення поставлених завдань).
Роботу кожної групи слід організовувати по спеціальних варіантах і своїх програмах. Одна або дві групи сідають за комп'ютери, із третьою працює вчитель (потім відбувається зміна груп). При цьому для частини учнів можливо використовувати і застосовувати індивідуальні освітні програми.
Комп'ютер дає можливість провести експрес-діагностику засвоєння залежно від її результатів – використати відповідну корекцію засвоєння знань.
Повторення засвоєних знань, умінь, навичок.
Першу частину уроку в комп'ютерному варіанті можна представити в будь-якому форматі (текст-звук-зображення) завдяки:
• репродуктивним тестуванням,
• експериментальними завданнями,
• проблемними ситуаціями, що розвивають інтерес учнів,
• іграми тощо.
Таким чином, всі учні виявляються включеними в віртуальну діяльність, готовими до сприйняття нового матеріалу.
Вони зможуть самостійно:
• поставити мету,
• розпочати пошук рішення поставленого завдання,
• творчо працювати і опрацьовувати інформацію,
• виводити формули,
• піти у «вільну подорож» в межах інформативного матеріалу.
При узагальнюючому повторенні, для класифікації і систематизації навчальної інформації використовуються графічні можливості комп'ютера, а для досягнення гарантованих результатів навчання - використовують програми-тренажери, тестові та екзаменуючи програми.
Контроль навчальних досягнень.
Комп'ютерний контроль у порівнянні із традиційним контролем має важливі переваги:
• враховується різна швидкість роботи учнів,
• завдання диференціюються згідно ступеня труднощів;
• підвищується об'єктивність оцінки;
• учень бачить детальну картину власних недоробок;
• оцінки можуть видаватися (причому швидко) не тільки по закінченні роботи, але й після кожного питання (накопичувальний варіант).
Для проведення комп'ютерного контролю засвоєння знань можна запропонувати програму:
MiniTestSl, 5.1 Безкоштовна.
Проста універсальна програма перевірки знань. Для формування завдань використовуються стандартні засоби. Питання являють собою сполучення тексту, графіки й звуку.
Підтримувані формати: TXT, RTF; BMP, JPG, GIF, MMF, EMF; WAV, MID, MP3.
Не вимагає установки.
Розроблено й застосовано новий формат тесту.
Зображення можуть бути вставлені в будь-яке місце тексту.
Додано можливість використання анімованих зображень.
Додано можливість розбивки тесту на розділи.
Доданий розрахунок оцінки від числа балів, параметри оцінювання можливо перенастроїти.
Додано обробку нових типів протоколів тестування.
Додано нові параметри в настроюванні.
Повністю перероблений редактор тестів.
Скачати програму можна тут:
http://www.softforfree.com/programs/minitest_sl-8828.html
Програма пропонує різні форми контролю:
• завдання,
• тести (відкриті, закриті),
• самостійний контроль знань,
• взаємний контроль знань учнів,
• завдання на репродукцію вивченого матеріалу,
• застосування набутих знань,
• творче використання вивченого матеріалу.
Надана можливість здійснювати рейтинговий контроль.
Комп'ютер допомагає педагогу в керуванні навчальним процесом, видає результати виконання учнями запрограмованих завдань:
• контрольних завдань із обліком допущених помилок і затраченого часу;
• дозволяє порівняти показники різних учнів за рішення однакових завдань;
• дозволяє порівнювати показники кожного учня за певний час навчання.
Індивідуалізація домашнього завдання.
Кожен учень може одержувати презентацію або відео кліп, з якого повинен змонтувати свої "відповіді", озвучивши його текстом відповідно до пройденого на комп'ютерному уроці матеріалу.
Це документальний комп'ютерний кліп (фільм), автором якого стає сам учень.
Всі ці якості визначають багатомірну структуру особливостей комп'ютерного уроку.
Проектування комп'ютерного уроку
Проектування комп'ютерних уроків починається зі складання календарно-тематичного плану та визначення тем, де використання засобів ІКТ є оптимально корисним.
При цьому враховується:
• зміст досліджуваного матеріалу;
• основна педагогічна технологія;
• наявність у ПТНЗ комп'ютерних, програмних, аудіо і відео засобів та обладнання;
• психологічні, соціометричні характеристики групи й кожної дитини;
• необхідність чергування різних типів комп'ютерних засобів і т.п.
Для складання плану конкретного комп'ютерного уроку вчителю необхідно:
• розмітити часову структуру уроку, скласти завдання й необхідні етапи їх виконання-бажані результати досягнень;
• із резервів комп'ютерного забезпечення відібрати найбільш ефективні засоби, вирішити доцільність їхнього застосування у порівнянні з традиційними;
• вибрані матеріали оцінити в часовому вимірі: їх тривалість не повинна перевищувати санітарних норм;
• рекомендується переглянути і хронометрувати всі матеріали, вивчити інтерактивний характер матеріалу;
• розпланувати резерв часу;
• виставити часове розгортання (по хвилинний план) уроку;
• при недостатній базі комп'ютерного ілюстративного або програмного матеріалу - виконати пошук у бібліотеці, Інтернеті або створити авторську програму;
• зі знайдених матеріалів (файлів) створити презентаційну програму, написати її сценарій.
• під час презентації на мультимедійному екрані або інтерактивній дошці використати можливість з'єднання разом карти й схеми, діаграми й фото, фільми й аудіо записи - все це при необхідності можна доповнити підписами і коментарями, виділити шрифтом, кольорами й світлом, а відео ефектами - найбільш важливу інформацію. А комп'ютерна "миша" може використовуватися як вказівка, що привертає увагу учнів на найбільш важливі місця на екрані;
• запланувати досягнення певних цілей, передбачити їх поетапну й результативну діагностику.
Використання комп'ютера дає можливість посилити й поглибити контроль. Для цього застосовується ігрова програма або розробляється авторська програма, котра також включається в презентаційну програму.
Проблема здоров'я зберігаючих технологій.
Використання аудіовізуальних засобів (ТЗН) впливає на оцінювально-мотиваційну сферу особистості. Якщо вони використовуються дуже рідко, то кожне їхнє застосування перетворюється в надзвичайну подію й знову створює в учнів підвищене емоційне зрушення, що заважає сприйняттю й засвоєнню навчального матеріалу. І навпаки, їхнє постійне використання приводить до втрати в учнів інтересу до них. Тому можна рекомендувати чітко визначати інтенсивність і доцільність використання ТЗН при навчанні, використовуючи опубліковані у літературі дані.
Оптимальна частота й тривалість застосування традиційних ТЗН у навчальному процесі визначаються:
• віком учнів,
• характером навчального предмета,
• необхідністю їхнього використання в пізнавальній навчальній діяльності учнів.
Для фізико-математичних предметів експериментально встановлена оптимальна частота їх використання і дорівнює 1:8 (для учнів 15-18-ти років).
Ефективність використання аудіовізуальних засобів залежить також від етапів уроку.
Не слід використати їх більше 20-ти хвилин зважаючи на те, що:
• учні стомлюються,
• перестають розуміти,
• не можуть осмислити нову інформацію.
Найкраще використати ТЗН на початку уроку (5 хвилин - це скорочує підготовчий період з 3 до 0,5 хвилини, а утома й втрата уваги наступають на 5-10 хвилин пізніше звичайного), а також в інтервалах між 15, 20, 30 й 35-ю хвилинами, що дозволяє підтримувати стабільну увагу учнів практично протягом усього уроку, тому що під час кожного уроку в учнів періодично змінюються характеристики зорового й слухового сприйняття (їхня гострота, поріг, чутливість), увага, стомлюваність.
При монотонному використанні одного засобу вивчення нового матеріалу в учнів уже на 30-й хвилині викликає прикордонне гальмування, що майже цілком виключає сприйняття інформації.
У той же час правильне чергування засобів і методів навчання допоможе це виключити. Періоди напруженої розумової праці й вольових зусиль необхідно чергувати з емоційною розрядкою, релаксацією зорового й слухового сприйняття.
Використання персонального комп'ютера додає до негативних факторів ще й електромагнітне випромінювання, але сучасні мультимедійні монітори, робота яких заснована на матриці TFT, світло-діодних матрицях – знімає цю проблему.
Час безперервної роботи на комп'ютері протягом уроку, відповідно до санітарних норм, становить:
• для учнів початкової школи 10-15 хвилин,
• середньої школи - 20-25 хвилин,
• в день відповідно - 50, 120 й 200 хвилин.
Зараз багато видавництв випускають різні мультимедійні продукти, серед яких:
• електронні підручники,
• електронні репетитори,
• довідники, що контролюють програми,
• хрестоматії,
• енциклопедії тощо.
Це гарна допомога у викладанні, але часто вони не можуть бути комп'ютерним доповненням до текстового шкільного підручника, тому що матеріал у них не завжди відповідає матеріалу підручника і їм необхідна адаптація до шкільних програм.
Тому найбільш цікаві навчальні й контролюючі курси (презентаційні програми, комп'ютерні заняття) складаються і перероблюються самим викладачем тому, що:
• по-перше, вони відповідають обраній методиці пояснення нового матеріалу.
• по-друге, дотримуються чіткої послідовності у викладі матеріалу відповідно до навчального плану.
• по-третє, дидактичний матеріал, використаний на власних уроках, може бути максимально різноманітним і обновлятися настільки часто, як це необхідно автору.
При підготовці до комп'ютерних занять учитель переглядає й оцінює всі інформаційні та ресурсні дані мультимедійної програми, виконує відбірку із програмного продукту, створює авторську навчальну програму ( при можливості із застосуванням дикторських текстів, музичного супроводу, статистичних ілюстрацій, відео-вставок тощо), використовуючи при цьому інтерактивну взаємодію учнів з персональним комп'ютером, із включенням матеріалів, знайдених учнями в мережі Інтернет.
До програмних засобів навчання відносять:
• електронні підручники;
• словники та енциклопедії;
• тренажери (репетитори);
• програми дистанційного навчання;
• контролюючі програми;
• програми освоєння й конструювання навчальних програм;
• автоматизовані бібліотеки;
• бібліотеки електронного наочного приладдя;
• збірники фотографій, музичних записів, відео-сюжетів, малюнків, текстів і т.д.
При підготовці до проведення занять із використанням ІКТ, учитель повинен:
• засвоїти елементарні користувальницькі вміння роботи з ПК та основними програмними продуктами операційної системи,
• вивчити програмні можливості мультимедіа продуктів, навчальних комп'ютерних програм на CD-ROM,
• практично освоїти їх використання,
• уміти створювати найпростіші комп'ютерні мультимедійні навчальні продукти для супроводу навчально-виховного процесу.
Банки мультимедійної інформації випускаються фірмами на CD, зокрема, енциклопедії, словники, навчальні уроки й інше.
Також їх може створювати вчитель на комп'ютері, а саме: скановані ілюстрації, схеми, малюнки, скопійовані з різних дисків файли, книг, кінофільмів, телепередач.
Відібрана інформація складається у відповідні осередки-файли, які легко сортувати і компонувати. Виступаючи, учитель демонструє на екрані:
• план виступу,
• назви його розділів,
• тези,
• нерухомі й рухливі ілюстрації (фотографії, схеми, об'ємні моделі, мультиплікацію).
Одночасно можуть звучати музика, коментарі до зображення, звукова доріжка відеофільму. Для проведення виступу з використанням мультимедіа інформації необхідні екран і спеціальний (мультимедійний) проектор, підключений до комп'ютера.
В Windows є група спеціальних підпрограм, додатків, ігор, які дозволяють урізноманітнити використання навчального продукту, саме в заданих самим учителем режимах, як презентаціях, поданнях, сценаріях (наприклад, перегляд змісту електронного підручника відповідно до заданої схеми навігації).
Учитель може створити свій варіант мультимедійного уроку, взявши потрібні йому фрагменти текстів, малюнків, відеозаписів з так званої бібліотеки електронного наочного наповнення (вони є в Інтернеті й продаються на CD). Ці продукти, на жаль, не мають навчальної псевдо програми або мультимедіа представлення.
Мультимедіа представлення – творча робота, у якій задіяні декілька мультимедіа технологій. Для його створення необхідні програми й пристрої для набору тексту, малювання, креслення, створення відео - і аудіо записів.
Спочатку підбирається потрібний матеріал (текстовий, звуковий, графічний, відео тощо). Потім робиться монтаж цього матеріалу в певній послідовності за допомогою програмних продуктів. При цьому використовуються:
• з'єднання текстової інформації й графічних зображень;
• псевдографіка (зображення людини, птаха, книги, техніки й т.п.);
• звукові ефекти для супроводу навчальної інформації;
• палітра кольорів для фарбування зображень;
• перехід від статичних зображень до динамічного викладення матеріалу.
Частина матеріалу може переноситися у формат гіпермедіа.
Для моделювання об'єктів або процесів природи й громадського життя (наприклад, лабораторні досліди, економічні моделі) необхідно володіти мовою програмування, але більш прості програми можна створити за допомогою різних середовищ для моделювання (наприклад, "Жива фізика", "Жива геометрія", "Електронна лабораторія"), які дають можливість безпосередньо на екрані комп'ютера "провести дослід" або "розгорнути" геометричну фігуру. Для проведення природничо-наукового дослідження на комп'ютері необхідно підключити відповідні датчики, для проведення статистичного дослідження досить використати спеціальні програми математичної обробки даних.
Контролюючі програми створюються програмістами (учителями інформатики) під конкретні завдання:
• визначення показників учнів;
• по областях-зонах навчання (тести, анкети й т.п.);
• середніх показників групи, результатів проходження окремих розділів навчального курсу;
• реагування на помилки;
• корегування знань;
• пропозиція допомоги у випадку повторних помилок;
• видача проміжних результатів;
• встановлення рейтингу учнів у групі;
• моніторинг (систематичне нагромадження) інформації й т.п.
Учитель дає програмістові (колезі, учню)завдання щодо сортування й обробки даних за допомогою статистичних процедур і виконує функції по заповненні в комп'ютері бази даних:
• про учня: його прізвище, анкетні дані, демографічні характеристики;
• про навчальний заклад: період і періодичність навчання й навчальних предметів, їх обсяги;
• про навчальну програму;
• про результати процесу навчання й розвитку конкретних учнів тощо.
Сьогодні ринок пропонує пакети програм, призначених для швидкого й ефективного проектування мультимедійних електронних презентацій, подання підручників на CD-ROM. В них передбачена максимальна автоматизація роботи, що заснована на наданні вчителем, викладачем, розроблювачем різних варіантів готових прототипів курсів, вбудованих інтерактивних тестів і засобів спілкування, бібліотека шаблонів й автоматичне створення перехресних гіпертекстових зв'язків.
Щоб зробити ці програмні засоби доступними для вчителя необхідно використання ліцензованих програмних продуктів (що не дешево), або продуктів за ліцензією вільного програмного забезпечення, що потребує більш підготовленого учителя для роботи в програмному середовищі Linux.
Створення комп`ютерного уроку учитель починає з вибірки, підбору і створення текстового та графічного матеріалу, пошуку в Інтернеті файлів, інтерактивних матеріалів за темою, використовуючи можливості ОС Windows (браузер та пошукові системи Інтернету), відбираючи і накопичуючи потрібний матеріал – виконує його аналіз, сортування та адаптацію до вибраної теми.
| 