Поняття про служби
миттєвого обміну повідомленнями
Служби миттєвого обміну повідомленнями або IM-служби ( англ.. Instant Messaging Service) є наймолодшими серед комунікаційних
служб Інтернету.
Призначені для передавання повідомлень
мережею в режимі реального часу.
Повідомлення може бути текстовим, голосовим, відео, завдяки
чому IM-служби можуть використовуватися для проведення теле- та відео конференцій.
Крім того, користувачі можуть передавати файли та виконувати спільні дії
(спільно створювати текстовий документ, графічне зображення, грати в
комп’ютерну гру та ін..
Служби миттєвого обміну повідомленнями мають такі складові:
·
система ідентифікації
користувачів
призначена для здійснення реєстрації користувачів служби;
·
система обліку стану клієнтів призначена для фіксування та
повідомлення стану клієнтських програм зареєстрованих користувачів: підключений
до мережі, не підключений до мережі, відійшов тощо;
·
система доставки повідомлень призначена для надсилання
повідомлень від користувача одному чи кільком адресатам.
Більшість служб миттєвого обміну повідомленнями побудовано за
клієнт-серверною технологією.
Взаємопов'язані сервери служби та підключені до них клієнти утворюють ІМ-мережі. Найбільш
популярними мережами обміну повідомленнями є
ICQ, MSN, Yahoo!, Skype та ін. Для кожної з цих мереж розроблені власні протоколи, за якими здійснюється обмін
повідомленнями. Для забезпечення
сумісності між різними мережами був розроблений протокол ХМРР (англ. Extensible
Messaging and Presence Protocol - розширюваний протокол обміну
повідомленнями та даними про присутність).
Клієнтські програми служб миттєвого обміну
повідомленнями називають ІМ-месенджерами
(англ. messenger - кур'єр, посланець) або Інтернет-пейджерами. Для кожної
мережі створено свою клієнтську програму: ICQ, Windows Live Messenger, Yahoo!
Messenger, Skype та ін.
ІМ-месенджери призначені для виконання таких функцій у ході обміну даними із серверами
служб:
·
установлення зв'язку із сервером служби;
·
реєстрація користувача;
·
визначення та відображення стану зареєстрованих користувачів
у мереж!;
·
введення, передавання та отримання повідомлень різних видів;
·
оповіщення про отримання нових повідомлень;
·
формування та впорядкування списку контактів;
·
нагадування про дні народження контактів;
·
зберігання історії спілкування з кожним співрозмовником;
·
пошук нових контактів у мережі;
·
організація конференцій;
·
пересилання файлів;
·
здійснення дзвінків на стаціонарні та мобільні телефони;
·
відправлення SMS (англ. Short Message Service - служба
коротких повідомлень);
·
перевірка наявності електронних листів у зареєстрованих
поштових скриньках та ін.