Четвер, 28.03.2024, 12:50
Вітаю Вас Гість

Сайт Колеснік Т.І.

Меню сайту
Робочі матеріали
Розробки уроків
Категорії розділу
Статистика
Головна » 2014 » Січень » 19 » Робота класного керівника щодо організації спільної різноманітної діяльності
15:05
Робота класного керівника щодо організації спільної різноманітної діяльності

Організація спільної різноманітної діяльності у класі напрямлена на сам перед на створення колективу, згуртування учнів класу і є  найважливішим завданням вчителів, і насамперед класного керівника. Якщо такий колектив створено, набагато легше можна розв'язати будь-які виховні завдання. Здорова громадська думка, відверта товариська критика і самокритика сприяють розвиткові громадської активності школярів і формуванню в них цінних моральних якостей. У згуртованому колективі різні характери, здібності, інтереси, нахили учнів ніби доповнюють одне одного, їхні переживання стають яскравішими, вчинки відповідальнішими, думки глибшими. Дружний і згуртований колектив силою громадської думки, методами переконання (а іноді й примусу) привчає своїх членів поєднувати особисті інтереси з громадськими.

Учнівський колектив створюється, зростає й міцніє в процесі різноманітної діяльності. Вона робить життя колективу змістовним і цікавим. Тому створення і згуртування учнівського колективу починається з конкретних і корисних спільних справ, що потребують колективної та узгодженої роботи. Це і обладнання класу перед початком навчального року, виготовлення іграшок для шкільної новорічної ялинки, прибирання шкільного подвір'я, організація класного куточку, виставка виробів учнів — усе це допомагає усвідомити свій зв'язок з колективом і пройнятися почуттям відповідальності перед ним. (Збір матеріалів на виставку «Щедрість рідної землі». Чим цікавіші колективні справи, чим довше учні живуть спільними інтересами, тим охочіше віддають вони свої сили спільній справі, тим міцніший і згуртований учнівський колектив, тим ефективніша робота класного керівника.

Згуртуванню колективу сприяє виконання різних громадських доручень. Багато які з них пов'язані з обслуговуванням потреб класного колективу.

Було б неправильним виключити із сфери діяльності колективу розваги, ігри. Необхідно навчити дітей весело й розумно відпочивати. Ігрова діяльність — це важливий засіб всебічного розвитку учнів, розширення їхнього життєвого досвіду та формування колективістських рис. .(Пошук шкільного кладу).

Шляхи згуртування колективу

 1.Постановка захоплюючих перспектив.

Перспектива — це яскрава, цікава і радісна подія, до досягнення якої прагнуть усі члени колективу, за здійснення якої вони ведуть боротьбу. Колективні перспективи породжують в учнів загальне піднесення, роблять їхню діяльність змістовнішою. Коли ж у класі немає яскравих і захоплюючих перспектив, одноманітність і нудьга негативно позначаються на житті й діяльності учнівського колективу. Перспектива, що стоїть перед учнівським колективом робить його згуртованим та активнішим.

            А. Макаренко вважав важливим для колективу стиль і тон його життя та діяльності. Вони — найістотніші й найважливіші елементи колективного виховання. Стиль — внутрішня духовна сила колективу — передбачає почуття власної гідності, що випливає з уявлення про цінність свого колективу, гордість за нього; активність (готовність до впорядкованої ділової ігрової дії); стриманість у рухах, слові, вияві емоцій. Він виявляється в тоні — загальному духовно-емоційному забарвленні діяльності колективу (мажорність, упевнена спокійна діяльність, бадьорість, оптимізм).

Життя та діяльність учнівського колективу будуються на таких принципах.

2.Єдність і цілісність.

Класні колективи не повинні організовувати свою діяльність ізольовано, а мають спрямовувати її на досягнення загальної мети виховання всебічно розвиненої особистості. (проведення виховних заходів у паралелях, «Козацькі забави», «Свято Миколая»)

3.Постійний рух уперед.

А. Макаренко основним законом колективу вважав рух як форму його життя, а будь-яку зупинку — формою його смерті. Реалізація цього принципу потребує послідовної постановки завдань, залучення учнів до їх розв'язання, вияву з їх боку активності, переживання радості від успішного їх виконання.

4.Організація різноманітної діяльності.

Людська особистість формується тільки в діяльності, і що різноманітніші її види, то кращі умови для її всебічного розвитку. З урахуванням цього учнів, крім навчальної діяльності, залучають до суспільне корисної праці, спорту, художньої самодіяльності.(Постійний випуск класної стінгазети, виставки малюнків, листи привітання з днем народження)

 Таким чином збагачується духовне життя колективу взагалі й кожного його члена зокрема.

5.Формування почуття честі.

Воно є індикатором ставлення учня до колективу. Почуття честі пов'язане з почуттями обов'язку й відповідальності. Учень, який дорожить честю своєї школи, відповідальніше виконує свій обов'язок.

            Засобом згуртування учнівського колективу є й формування в ньому традицій, бо ніщо так не цементує його, як традиція. Особливо важливі так звані «традиції щоденного вжитку» — дотримання певних правил поведінки у повсякденному житті (наприклад, «у нашому класі не запізнюються», «у нашому класі допомагають один одному» та ін.). Шкільні традиції виховують в учнів почуття обов'язку, честі, гордості за колектив, його успіхи в навчанні та праці.

Сприяє згуртуванню учнівського колективу обґрунтований і використовуваний А. Макаренком принцип паралельної дії — вимога до учня ставиться не прямо, а через колектив, коли відповідальність за кожного члена покладається на колектив і його самоврядування.

            Різноманітна спільна діяльність робить життя дитячого колективу цікавим, сприяє налагодженню стосунків між учнями класу, що згуртовує дітей. Об'єднують колектив цікаві конкретні справи, що потребують узгоджених дій його членів. Якщо учні, наприклад, самі знайшли предмет праці, вони розподілять обов'язки між собою, охоче займатимуться конкретною ділянкою роботи, переживатимуть радість від досягнутих успіхів.

Особлива роль у згуртуванні учнівського колективу належить громадській думці. Формою її вияву є загальні збори колективу, на яких вирішуються всі важливі справи, проблеми, порушення норм поведінки (тренінг "Я серед людей”).

            Продумана організація дозвілля учнів — колективні відвідування кіно, театру, організація екскурсій, турпоходів, підготовка та проведення шкільних свят і вечорів відпочинку, участь у художній самодіяльності й інших заходах — допомагає об'єднати учнів у повноцінний колектив.

На згуртованості учнівського колективу позитивно позначається і згуртованість у діяльності педагогів, єдність вимог з їхнього боку .

            Про рівень розвитку учнівського колективу свідчать:

·         мобільність при виконанні колективних справ і доручень, прагнення до вирішення складніших завдань, активна участь кожного в їх розв'язанні;

·         товариські взаємини, уважність один до одного, готовність допомогти слабшому, поважання гідності однокласників, здатність до порозуміння без сварок і образ;

·         бажання дітей бути разом, задоволення від спілкування, життєрадісність, бадьорість, зібраність, відсутність нашіптування, почуття гумору, вміння належним чином вирішувати конфліктні ситуації, готовність долати труднощі, виконувати відповідальні доручення;

·         відповідальність за колективну справу;

·         самостійне висунення суспільно значущих цілей і досягнення їх на основі самоврядування.

 Література

1.      Иванов Й. П. Воспитать коллективистов. — М., 1982.

2.      Донцов А. Й. Психология коллектива. — М., 1984.

3.      Подласый Й. П. Педагогика. — М., 1999.

4.      Сухомлинский В. А. Мудрая власть коллектива. — М., 1983.

Категорія: Розмовник | Переглядів: 889 | Додав: Valeri | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Пошук
Вхід на сайт
Практичні роботи
Батькам
Календар
«  Січень 2014  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031
Архів записів
Друзі сайту
Зараз на сайті